Багато разів я чула, що за кордоном медицина зовсім інша... але в чому саме різниця?
Наразі я перебуваю на стационарі в клініці в Лейпцигу. Хочу поділитися з вами своїми спостереженнями.
Спробою розповісти все по порядку. Якщо це планова госпіталізація, то вам приходить лист за декілька тижнів, де все розписано, в який день і час вам треба з'явитися у лікарні.
Заходите всередину, берете в автоматі номерочок і чекаєте на свою чергу. Як тільки на табло з'явився ваш номер і номер кімнати, в яку вам треба заходити, починається реєстрація. У вас перевіряють усі документи, перечень яких букв у листі. Пояснюють деякі правила, одягають вам на руку спеціальний браслет зі штрих-кодом, прізвищем, іменем, датою народження. Крім цього браслета є ще цілий лист з великою кількістю наліпок з тією ж самою інформацію. Які наклеюють на різні формуляри, аналізи, папки тощо. Це запобігання будь-яких помилок. Вам дають гарну папку для всіх документів, які стосуються вашого перебування в клініці, ручку та сумку з емблемою клініки.
Далі потрібно здати тест на Ковід і можна рухатися до вашого відділення.
Якщо вам рухатися важко, то вас буде возити спеціальний транспорт - крісло з пасочком безпеки, позаду якого стоїть водій. Воно моторизоване і з мігалкою. Довезуть з вітерцем навіть в інший корпус по спеціальному коридору.
І ось, всі обстеження зроблені, анкети заповнені і вас кладуть в палату.
В моєму відділенні палати двомісні. Це досить велика світла кімната з туалетом і душем. Ліжко на колесах, з пультом керування, можна змінювати положення тіла, як буде зручніше. Окремо піднімається спинка від горизонтального до вертикального положення, окремо ноги під колінами. Ще регулюється висота самого ліжка. Біля ліжка є тумбочка, також на колесах. Особливістю є те, що шухляди відкриваються на обидва боки, а також невеличкий розкладний столик, висота якого регулюється. Тобто, людина, яка не може встати, має можливість їсти прямо у ліжку у максимально зручному положенні з індивідуальним столиком. Коли столик не потрібний, він просто складається вертикально і не займає місця. В кімнаті також є індивідуальна шафа, яку можна закрити на ключ. Сама шафа дерев'яна, всередині є полички та невеличка перекладина з парою тремпелів. Цей внутрішній блок шафи також на колесах. отже, після кожного пацієнта його ліжко, тумбочку та середину шафи легко пересувають та дезінфікують. Якщо людину з якихось причин треба перекласти з однієї палати до іншої, її ліжко, тумбочку та начіння шафи легко перевозять з місця на місце.
Також у відділенні є спеціальна кімната де у будь-який час можна зробити собі каву або чай, налити склянку соку і просто посидіти за столиком.
У цій кімнаті є поличка, на якій лежать чисті простерилізовані пляшки для води та кришки до них. У холлі стоїть автомат, де завжди можна набрати чисту воду з газом або без.
Таким чином, не просто рекомендують пити побільше води, а зробили всі умови, щоб її пити.
З моменту потрапляння в лікарню, тебе забезпечують усіма необхідними ліками.
В кожному приміщенні на стіні є три великих коробки з рукавичками різних розмірів. Також на невеличкій поличці за прозорими дверцятами є весь матеріал для перев'язок: ватні тампони, марля, вологі серветки, пластир, шприци з фізрозчином, тощо.
За потреби тобі дадуть одноразові пелюшки, памперси, зубну щітку, розчіску і все інше.
Окремо скажу про дуже привітний персонал, який приблизно наполовину складається з чоловіків. Тут є чоловіки прибиральники, санітари, мед брати, терапевти, і, звичайно ж, лікарі.
Біля кожного ліжка є невеличкий пульт з тривожною кнопкою. За будь-якої потреби натискаєш і до тебе обов'язково хтось зайде, запитає, у чому саме потрібно допомогти. Також за допомогою цього пульта можна керувати світлом над ліжком, вмикати чи вмикати радіо або телевізор. Кожному, хто бажає, видають одноразові навушники, щоб слухати радіо або телебачення.
Окремим пунктом хотіла сказати що тут є вази для квітів, які просто береш в разі потреби.
Сподіваюсь, що моя розповідь допоможе вам зазирнути у закордонну лікарню.
І тепер ви маєте уяву про те, що саме "по-іншому"...
Наразі я перебуваю на стационарі в клініці в Лейпцигу. Хочу поділитися з вами своїми спостереженнями.
Спробою розповісти все по порядку. Якщо це планова госпіталізація, то вам приходить лист за декілька тижнів, де все розписано, в який день і час вам треба з'явитися у лікарні.
Заходите всередину, берете в автоматі номерочок і чекаєте на свою чергу. Як тільки на табло з'явився ваш номер і номер кімнати, в яку вам треба заходити, починається реєстрація. У вас перевіряють усі документи, перечень яких букв у листі. Пояснюють деякі правила, одягають вам на руку спеціальний браслет зі штрих-кодом, прізвищем, іменем, датою народження. Крім цього браслета є ще цілий лист з великою кількістю наліпок з тією ж самою інформацію. Які наклеюють на різні формуляри, аналізи, папки тощо. Це запобігання будь-яких помилок. Вам дають гарну папку для всіх документів, які стосуються вашого перебування в клініці, ручку та сумку з емблемою клініки.
Далі потрібно здати тест на Ковід і можна рухатися до вашого відділення.
Якщо вам рухатися важко, то вас буде возити спеціальний транспорт - крісло з пасочком безпеки, позаду якого стоїть водій. Воно моторизоване і з мігалкою. Довезуть з вітерцем навіть в інший корпус по спеціальному коридору.
І ось, всі обстеження зроблені, анкети заповнені і вас кладуть в палату.
В моєму відділенні палати двомісні. Це досить велика світла кімната з туалетом і душем. Ліжко на колесах, з пультом керування, можна змінювати положення тіла, як буде зручніше. Окремо піднімається спинка від горизонтального до вертикального положення, окремо ноги під колінами. Ще регулюється висота самого ліжка. Біля ліжка є тумбочка, також на колесах. Особливістю є те, що шухляди відкриваються на обидва боки, а також невеличкий розкладний столик, висота якого регулюється. Тобто, людина, яка не може встати, має можливість їсти прямо у ліжку у максимально зручному положенні з індивідуальним столиком. Коли столик не потрібний, він просто складається вертикально і не займає місця. В кімнаті також є індивідуальна шафа, яку можна закрити на ключ. Сама шафа дерев'яна, всередині є полички та невеличка перекладина з парою тремпелів. Цей внутрішній блок шафи також на колесах. отже, після кожного пацієнта його ліжко, тумбочку та середину шафи легко пересувають та дезінфікують. Якщо людину з якихось причин треба перекласти з однієї палати до іншої, її ліжко, тумбочку та начіння шафи легко перевозять з місця на місце.
Також у відділенні є спеціальна кімната де у будь-який час можна зробити собі каву або чай, налити склянку соку і просто посидіти за столиком.
У цій кімнаті є поличка, на якій лежать чисті простерилізовані пляшки для води та кришки до них. У холлі стоїть автомат, де завжди можна набрати чисту воду з газом або без.
Таким чином, не просто рекомендують пити побільше води, а зробили всі умови, щоб її пити.
З моменту потрапляння в лікарню, тебе забезпечують усіма необхідними ліками.
В кожному приміщенні на стіні є три великих коробки з рукавичками різних розмірів. Також на невеличкій поличці за прозорими дверцятами є весь матеріал для перев'язок: ватні тампони, марля, вологі серветки, пластир, шприци з фізрозчином, тощо.
За потреби тобі дадуть одноразові пелюшки, памперси, зубну щітку, розчіску і все інше.
Окремо скажу про дуже привітний персонал, який приблизно наполовину складається з чоловіків. Тут є чоловіки прибиральники, санітари, мед брати, терапевти, і, звичайно ж, лікарі.
Біля кожного ліжка є невеличкий пульт з тривожною кнопкою. За будь-якої потреби натискаєш і до тебе обов'язково хтось зайде, запитає, у чому саме потрібно допомогти. Також за допомогою цього пульта можна керувати світлом над ліжком, вмикати чи вмикати радіо або телевізор. Кожному, хто бажає, видають одноразові навушники, щоб слухати радіо або телебачення.
Окремим пунктом хотіла сказати що тут є вази для квітів, які просто береш в разі потреби.
Сподіваюсь, що моя розповідь допоможе вам зазирнути у закордонну лікарню.
І тепер ви маєте уяву про те, що саме "по-іншому"...
Киев
Варшава